День закончен, я устала,
Скоро ночь, я лягу спать,
Но ведь нужно мне сначала
Слово Бога почитать.
Ещё нужно помолиться,
Хоть немного, хоть чуть-чуть.
2р.
С Отцом Богом поделиться,
А потом уже отдохнуть.
Припев:
Аллилуйя!2р.
Голос тихий, ведь не сплю я.
Аллилуйя!2р.
Своему Господу пою я.
Аллилуйя!2р.
Буду тихо повторять,
2р.
На устах с любимым словом
Аллилуйя!-буду спать.2р.
Но скажу вам по секрету,
Что не раз я и не два,
Сочинять свои куплеты
Могу только ночью я.
День ведь нужен для работы,
Ночь нужна чтоб отдыхать.
2р.
Но важней всего есть что-то,
Что не даст спокойно спать.
Припев:
Как я Богу благодарна,
Он призвание мне дал,
От рождения, изначально,
Предузнал, предугадал.
Говорю Ему, поверьте:
"Я Тебя ведь так люблю!"
2р.
Иногда с мольбою в сердце,
Я во сне Ему пою.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
