Я іду до великих небес,
Там живе наш Христос, Він воскрес,
Там зітре Бог останню сльозу,
Подарує священну росу…
Ця роса орошає мій шлях,
Я іду цим шляхом наче птах,
Я іду, ні не йду, я лечу,
«Я Господня!» усім я кричу…
«Я щаслива!», хай знають усі,
Бо купаюсь в священній росі!
Моє серце Господь звеселя,
Я радію неначе маля,
Так, я плачу, і сльози рясні,
Ніжно капають, й тепло мені!
Мені тепло, Господь всиновив,
Дух Господній мене звеселив!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 7543 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Верь, весна не за горами... - Лина Н.-Л. Eto malenkoe stihotvorenje napisala dlia svoei podrugi, perezivavshei o budushchem. Siostri, kotorie chitaete seichas i nehodites v perezivaniah o buduschei sudbe - znaite: Gospod v kurse vashei zizni i On imeet chudesnii plan dlia vas, tolko ne speshite vperedi Nego sami ustraivat svoiu zizn. On sdelaet eto nailuchshim obrazom. Doveriajte Emu.
Lina
